ОБНО́ВА, и, жін., розм. Нова, щойно придбана, пошита, подарована і т. ін. річ (перев. про одяг, взуття). На великдень.. діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами (Тарас Шевченко, II, 1963, 220); При боці [у хлопця] .. обнова: шабелька поблискує (Олесь Гончар, II, 1959, 89); Фрося зняла з рукава якусь білу ниточку; було видно, що вона бережно ставиться до своєї обнови (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 33).
ОБНОВА
Тлумачення слова