ОБНАДІ́ЙЛИВИЙ, а, е, розм. Який подає, вселяє надію на що-небудь. На підгірній дорозі змайнуло враз могутнє світло прожектора.. Подавав комусь умовний знак, вістку якусь обнадійливу чи пересторогу (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 197).
ОБНАДІЙЛИВИЙ
Тлумачення слова