ОБМИСЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБМИШЛЯТИ, яю, яєш, недок., ОБМИСЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і без додатка.
1. Те саме, що обдумувати. Став я обмишляти і надумався так, що лучче поспитаюся я перш того співу (Марко Вовчок, VI, 1956, 223); Щовечора збиралася хатня рада, мізкували, довго сперечалися, обмишляли, як поле вправить (Костянтин Гордієнко, Чужу пиву.., 1947, 83); Явтух Каленикович підводиться з землі і йде, лишаючи бабу Явдоху обмислити .. його пропозиції (Юрій Яновський, II, 1954, 188).
2. перев. док., заст. Обдарувати. Ми тебе і хлібом, і одежею обмислимо (Словник Грінченка).