ОБМИНАТИСЯ 1, аюся, аєшся, ОБМИНУТИСЯ, нуся, нешся, док., з ким, розм., рідко.
1. Обминати один одного при зустрічі; розминатися.
2. Уникати чого-небудь, ухилятися від чогось. Тепер вона мов опам’яталася й, обминаючись з моїми очима,.. подала мені .. образ (Ольга Кобилянська, III, 1956, 143).
ОБМИНАТИСЯ 2, ається, недок., ОБІМ’ЯТИСЯ, мнеться, док.
1. Ставати обім’ятим; приминатися. Сіно обім’ялось.
2. Від носіння, вжитку ставати м’якшим, набирати потрібної, зручної форми; обношуватися.
3. перев. док., перен., розм. Освоїтися в якому-небудь середовищі; оббутися. — А ти не гарячись. Перший тиждень просто походи, обімнися… (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 32); І знову сміх, молодий та завзятий, здоровий. «Нічого, — думав Нимидора, — обімнеться дівчина… Ще й люди будуть» (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 46).
4. тільки недок. Пас. до обминати 2. Сніг обминаються перехожими.