ОБМУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмурувати. По цей бік муру канал уже був закінчений і обмурований (Юрій Смолич, I, 1958, 78); Понад річкою шосе було обмуроване мурованою кам’яною стіною (Нечуй-Левицький, II, 1956, 410).
ОБМУРОВАНИЙ
Тлумачення слова