ОБМО́ВНИК, а, чол. Той, хто обмовляє кого-небудь; наклепник. Марко гостро напустився на обмовника..: — Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 187).
ОБМОВНИК
Тлумачення слова
ОБМО́ВНИК, а, чол. Той, хто обмовляє кого-небудь; наклепник. Марко гостро напустився на обмовника..: — Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 187).