ОБМО́ВКА, и, жін.
1. Додаткове зауваження, роз’яснення і т. ін. до раніше висловленого. Ще в дожовтневі роки Ленін принципово, без будь-яких обмовок заперечував порожні, безглузді вигадки формалістів (Вітчизна, 2, 1964, 156).
2. Слово або фраза, помилково сказані замість інших, потрібних. Він говорив якось тьмяно, з обмовками і недомовками (Юрій Збанацький, Малип. дзвін, 1958, 180).