ОБМОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обморозити. Знову прийшов додому [Скиба], десь нещадно битий, з обмороженими ногами (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 70); Він [Тадик] довго блукав по тайзі, .. доки його, обмороженого, кволого, знайшли мисливці (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 416).
ОБМОРОЖЕНИЙ
Тлумачення слова