ОБМОРОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМОРОЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм.
1. Викликати запаморочення, затуманювати свідомість. Враз тебе там обморочать блиск і пахощі гніткі (Леся Українка, I, 1951, 274).
2. Збивати з пантелику, задурювати кого-небудь, запевняючи в чомусь з метою обману. [Степанида:] Якби не Василь, то обморочили б тебе (Марко Кропивницький, I, 1958, 138).