ОБМІ́ЛИНА, и, жін. Прибережна мілина, утворепа наносами. В місцях, де сила ріки слабшає, матеріал, який вона переносить, відкладається, утворюючи обмілини і острови (Фізична географія, 5, 1956, 113);
// Смуга землі або мис, утворені на мілині наносами. Зразу ж за косогором, під урвищем відкрилась перед нами широка пустинна обмілина над затокою (Юрій Смолич, V, 1959, 690).
ОБМІЛИНА
Тлумачення слова