ОБМІЛІ́ТИ, іє, док. Стати мілким, неглибоким. Відтоді минуло багато літ, обміліла невелика притока Дністра (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 6); * Образно. Коли тебе мужність покине крилата, Байдужість підступить, душа обміліє, Знайди безіменну могилу солдата І вічний вогонь, що над ним пломеніє (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 8).
ОБМІЛІТИ
Тлумачення слова