ОБМЕ́ТИЦЯ, і, жін., розм. Рештки борошна, які обмітають з млинового каменя, а також борошняний пил, що осідає у млині. Новий хазяїн.. наш дає донесхочу пійла з обметиці та висівок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 298).
♦ Ухопив, як собака обметиці — зазнав невдачі.
ОБМЕТИЦЯ
Тлумачення слова