ОБМЕРТВІТИ, ію, ієш, док.
1. Втратити ознаки життя; омертвіти.
2. Те саме, що обмерти. Вона ж, очей не піднімаючи, сиділа, .. а то разом стрепне залізом, залізо забряжчить на їй, — і рвонеться як навіжена, та й знов обмертвіє (Марко Вовчок, I, 1955, 175); Коло дверей… як заскавулить [Варка], так я й обмертвів (Григорій Косинка, Новели, 1962, 33).