ОБМА́ННИЙ, а, е.
1. Який містить у собі обман (у 1 знач.); який ґрунтується на обмані. Похід Корнілова не був випадковістю: він створився внаслідок обманної політики уряду Керенського.. (Ленін, 30, 1951, 2); Трохим обманним шляхом хотів узяти в неї гроші (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 100).
2. Те саме, що обманливий 1. Обманні, брехливі ріки! Близькі, майже відчутні, біжать і біжать під сонцем (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 30).