ОБМА́НЕНИЙ, ОБМА́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обманути, обманити. Іще обманені бджоли падають на червоні яблука.., гадаючи, що це квіти (Михайло Стельмах, Над Черемошем, 1952, 290); Привіт же мандрівцям, обманеним і гнаним, Що знов до рідної вертаються тропи І новий, гострий плуг пускають рідним ланом (Максим Рильський, Поеми, 1957, 24); Серце жіноче.. було обмануте в своїх надіях (Любов Яновська, I, 1959, 398);
// обмануто, безос. присудк. сл. І вже було ніколи не скаже, що його обмануто (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 229).
ОБМАНЕНИЙ
Тлумачення слова