ОБМАЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмалювати. За Россю.. блищав на сонці новий гарний панський млин, увесь обтесаний, обмальований, як цяцька (Нечуй-Левицький, II, 1956, 307); Нова пісня, що почув він у яру од дівчини, була вже написана і обмальована (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 174); Тільки тепер помітив [Федір], що паперова накид очка на тумбочці і сама тумбочка обмальовані рядками цифр (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 199);
// обмальовано, безос. присудк. сл. Кожна гілочка на деревах була біла, наче її обмальовано білою фарбою (Юрій Яновський, II, 1954, 38); Все обговорено дуже докладно, Все обмальовано так, як тільки можна було (Володимир Самійленко, I, 1958, 74).
ОБМАЛЬОВАНИЙ
Тлумачення слова