ОБМАХУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.
1. Махаючи чим-небудь, обвівати струменем повітря. Рузя обмахувала лице зеленою гілкою райдерева (Нечуй-Левицький, I, 1950, 197).
2. Легкими помахами очищати що-небудь від пилу, снігу і т. ін. Обмахувати чоботи віником;
// Швидко й легко проводячи по чому-небудь, збивати з нього пил, сніг і т. ін. Обмахувати сніг з чобіт;
// Махаючи чим-небудь, відганяти (мух, комарів і т. ін.). Буланий.. мотнув головою.. і почав обмахувати хвостом уїдливих мух (Панас Мирний, I, 1954, 267); Почала Ряба мотати хвостом, ґедзів обмахувати (Олесь Донченко, VI, 1957, 143).