ОБЛИЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБЛИЗАТИСЯ, лижуся, лижешся, док.
1. Облизувати собі губи. А я собі походжаю по хаті та облизуюсь після смачного обіду (Нечуй-Левицький, II, 1956, 21); А коти тим часом проковтнули всю рибу, дивились на нас жадібними очима та тільки облизувались (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 39); Вова облизався.. і продовжував своє оповідання (Микола Трублаїні, I, 1955, 105);
// Облизувати собі губи в передчутті чогось смачного, ласощів. Чоловіки аж облизувались, нюхаючи ті пахощі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 153); Мандрівники, голодні й стомлені, ласо облизувалися, чекаючи на смачний обід (Олесь Донченко, II, 1956, 29); — Лепсько пахтить! — облизався обозний (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 425).
2. перен., розм. Пожадливо, заздрісно, з жагою дивитися на кого-, що-небудь. Купами ходять [парубки] кругом дівчат, та аж облизуються, дивлячись на Оксану (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 425); Своєї землі [у Дениса] тридцять десятин, та ще вдвох із тестем Манойлом посесію держать.. От що! Нехай лиш той дурень Зінько облизується, дивлячись на його заможність (Борис Грінченко, II, 1963, 312);
// тільки док. Стерпіти щось неприємне; зазнати невдачі в чому-небудь. Цар підходить до найстаршого.. та в пику його як затопить! Облизався неборака; Та меншого в пузо — Аж загуло! (Тарас Шевченко, I, 1963, 245).
3. Облизувати себе, проводячи язиком по шерсті, тілу (про тварин). Тюлень немовби облизався (Микола Трублаїні, I, 1955, 142).
4. тільки недок. Пас. до облизувати.