ОБЛИЦЬОВАНИЙ

ОБЛИЦЬО́ВАНИЙ, а, е, буд. Дієпр. пас. мин. ч. до облицювати. Проїжджаючи повз старовинну мечеть, не міг [Синявій] не спинитися біля візерунково облицьованого мінарета (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 69); Будинок був облицьований великими керамічними плитами з опуклим орнаментом (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 177); В кухні стіни облицьовані білою кахлею (Чорн, Потік.., 1950, 360);
//  облицьовано, безос. присудк. сл. Манжонія — добротний і гарний матеріал для меблевої промисловості.. Нею буде облицьовано шафи, дивани-ліжка, крісла, стільці (Радянська Україна, 7.I 1965, 3).