ОБЛУ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що облудний. Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому..? (Іван Франко, XII, 1953, 481); Його я знаю добре З характеру, з лиця. Отруйні зуби кобри, Облудливі слівця! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 131).
ОБЛУДЛИВИЙ
Тлумачення слова