ОБЛО́ЖНИК, а, чол. Той, хто бере участь в облозі чого-небудь. Двадцять шостого серпня [1672 року] обложники замінували чотири вежі, й перестрахана польська залога мерщій вивісила білі прапори (Наука і життя, 7, 1970, 40).
ОБЛОЖНИК
Тлумачення слова
ОБЛО́ЖНИК, а, чол. Той, хто бере участь в облозі чого-небудь. Двадцять шостого серпня [1672 року] обложники замінували чотири вежі, й перестрахана польська залога мерщій вивісила білі прапори (Наука і життя, 7, 1970, 40).