ОБЛОГОВИЙ

ОБЛО́ГОВИЙ, а, е. Прикм. до облога 2. За чверть години він разом з кур’єром потюпав верхи до загону Самойлова, що займав ліве крило облогової армії (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 150);
//  Признач. для облоги (у 1 знач.). В VI ст. слов’яни мали облогові стінопробивні гармати — тарани (Історія УРСР, I, 1953, 38); Облогове знаряддя.