ОБЛЯМУВА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням облямувати.
2. Те саме, що облямівка. В школі Ніну прозвали Білкою за її майже круглі, завжди здивовані, великі горіхові очі в облямуванні довгих вигнутих каштанових вій… (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 8).