ОБЛІКО́ВЕЦЬ, вця, чол. Особа, яка веде облік чого-небудь. Обліковець Марія Щербань.. зосереджено пересувала пошерхлим пальцем чорні кружальця на рахівниці (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 8); Вслід за мною йшла [Векла] до мірниці, разом з обліковцем перевіряла удій (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 91).
ОБЛІКОВЕЦЬ
Тлумачення слова