ОБЛЕ́ЖАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до облежати.
2. у знач. прикм. На якому хто-небудь довго лежав, щось довго лежало. Лін ворухнувся, але знов ліг на своє облежане місце (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 171).
ОБЛЕ́ЖАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до облежати.
2. у знач. прикм. На якому хто-небудь довго лежав, щось довго лежало. Лін ворухнувся, але знов ліг на своє облежане місце (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 171).