ОБЛЕ́СНИК, а, чол. Той, хто улещує, облещує кого-небудь; особа, схильна до лестощів;
// Підлабузник, підлесник. Він [Суворов] знав, що потьомкінські облесники ще не раз докорятимуть йому втратами (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 301).
ОБЛЕСНИК
Тлумачення слова