ОБЛЕ́ГШЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до облегшити.
2. у знач. прикм. Менш складний за будовою, конструкцію і т. ін.; спрощений. Ми прийняли на себе такі зобов’язання: освоїти і виготовити 3 нових машини, розробити конструкції 9-ти нових продуктивніших автоматизованих і облегшених машин та апаратів (Радянська Україна, 23.I 1957, 1).
3. у знач. прикм. Який став легшим; зменшений за вагою, обсягом, силою вияву і т. ін. При застосуванні легкого і облегшеного бетону та залізобетону використовують місцеву сировину — легкі гірські породи: пемзу, туф, туфолаву (Комтіл. використ. вапняків.., 1957, 67); Облегшені панелі; Облегшена рейка.
4. у знач. прикм. Трохи заспокоєний, утішений. З облегшеним серцем випитував [ключник], отже, Прокопа далі, що робив Панталаха (Іван Франко, II, 1950, 268).