ОБЛЕДЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обледеніти. Порізаними, липкими від крові руками Яресько хапається в темряві за мерзлу обледенілу землю (Олесь Гончар, II, 1959, 437); Біля сліпої шкапини метушився змучений, обледенілий водовоз (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 172).
ОБЛЕДЕНІЛИЙ
Тлумачення слова