О́БЛАВОК, вка, чол., заст. Борт. Алі.. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Лозові дуги, що я витяг із човна і налагоджував зігнути над каючком, ніяк не потрапляли до кільчиків облавка (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 410); Шумить Вода невтомна за.. облавком, Волога й тьма охоплюють істоту (Максим Рильський, I, 1950, 242).
ОБЛАВОК
Тлумачення слова