ОБЛАСНИ́ЦТВО, а, сер.
1. Прагнення до культурної і економічної відокремленості своєї області в межах однієї держави.
2. Прагнення добитися загального визнання, поширення якого-небудь явища, факту і т. ін. місцевого значення. Більш або менш давало себе взнаки.. обласництво — тенденції, властиві тим або іншим діячам слова діалектні факти ввести в широкий літературний обіг (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 97).