ОБЛАМУВАТИСЯ 1, ується, недок., ОБЛАМАТИСЯ, ається, док.
1. Ламаючись, відділятися від чого-небудь з усіх боків, по краях. Краї льоду, що сповзає, в море, обламуються і спливають на поверхню у вигляді величезних льодових гір (Фізична географія, 5, 1956, і 18); Висушену до стандартної вологості махорку знімають з вішал і глиць у вологі дні, щоб не обламувалося листя (Технічні культури, 1956, 346).
2. тільки док. Стати несправним, поламаним; поламатися. Обламалася машина, Захлинувсь мотор і стих (Леонід Первомайський, I, 1958, 492).
3. тільки док., розм. Зупинитися в дорозі через несправність засобів пересування;
// Припинити роботу через несправність машини, механізму і т. ін. — А чому то комбайн і досі стоїть? — запитала в голови Соломія. — Та обламався трохи Гаврило (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 54).
4. тільки недок. Пас. до обламувати 1.
ОБЛАМУВАТИСЯ 2, уюся, уєшся і ОБЛОМЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБЛОМИТИСЯ, ломлюся, ломишся; мн. обломляться; док.
1. Ламатися під вагою чого-небудь. За хвилину він на самісінькому вершку. Вище вже не можна: гілочки під ногами тріскають і обламуються (Юрій Смолич, II, 1958, 48); Василько хотів подертися ще вище, але сучок обломився під ним, і він звалився козакові просто на голову (Петро Панч, II, 1956, 202).
2. розм. Падати вниз, ламаючи своєю вагою яку-небудь опору; провалюватися. — Бачу, як інші на льоду обломились, маю пересторогу (Марко Вовчок, VI, 1956, 287).
3. тільки недок. Пас. до обламувати 2.