ОБЛА́МОК, мка, чол. Частина, рештка чого-небудь поламаного, обламаного. Не встигла Топя й схаменутись, як Віталій уже чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 241).
ОБЛАМОК
Тлумачення слова