ОБЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., чим, заст. Володіти. Мій брат буде обладувати полем (Словник Грінченка); Чим обладуєм ми, те приємніше нам; хоч ми й іншого прагнем давно (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 166).
ОБЛА́ДУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех., заст. Обладнати, спорядити. Обладували вози в дорогу (Словник Грінченка).