ОБЛАДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обладувати;
// обладовано, безос. присудк. сл. Для шести постійних режисерів — головного нерва всього підприємства [кіностудії] — обладовано велике помешкання (Наука і життя, 12, 1967, 16).
ОБЛАДОВАНИЙ
Тлумачення слова