ОБКИПІЛИЙ

ОБКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обкипіти. На широких зрізах обкипілої живицею деревини чорніли маркіровочні штампи брянського лісництва (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 170).