ОБКВІ́ТЧАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обквітчати. Поставили на столі соснове гільце, обквітчане калиною та барвінком, поклали шишки та коровай (Нечуй-Левицький, I, 1950, 82); Дідівські ікони, обквітчані жовтими гвоздиками та васильками, потемніли, злиняли (Любов Яновська, I, 1959, 141).
ОБКВІТЧАНИЙ
Тлумачення слова