ОБКУ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкусати. Нестерпно боляче було Данькові дивитись на неї.. Губи обкусані, в запеченій крові… (Олесь Гончар, II, 1959, 370); * Образно. Давид виймає з кишені обкусаний кремінний наконечник стріли (Михайло Стельмах, I, 1962, 127).
ОБКУСАНИЙ
Тлумачення слова