ОБКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкреслити. Текст поеми [«Сон»] в альбомі «Три літа» був майже весь підкреслений або обкреслений жандармським олівцем (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 170);
// обкреслено, безос. присудк. сл. Помахом олівця обкреслено статтю, яку «неодмінно треба почитати» (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 43).
ОБКРЕСЛЕНИЙ
Тлумачення слова