ОБКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкрасти. — Може, й вона [берізка] лише наймичка в цьому панами обкраденому лісі? (Михайло Стельмах, I, 1962, 248).
ОБКРАДЕНИЙ
Тлумачення слова
ОБКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкрасти. — Може, й вона [берізка] лише наймичка в цьому панами обкраденому лісі? (Михайло Стельмах, I, 1962, 248).