ОБКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкопати. Подзвонивши, помітила [Надійка] неподалік на заасфальтованому майданчику під низеньким обкопаним деревцем зелену лаву і знову сіла (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 187); Тік був.. обкопаний ровом, обсаджений.. тополями та осокорами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 183);
// обкопано, безос. присудк. сл. Цвинтар було обкопано рівчаком і обсаджено густим деревієм (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 231).
ОБКОПАНИЙ
Тлумачення слова