ОБКОЛУ́ПАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до обколупати.
2. у знач. прикм., рідко. Який обсипався, обліз (про будівлю). Дім стояв обколупаний, з побитими шибками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 165).
ОБКОЛУПАНИЙ
Тлумачення слова
ОБКОЛУ́ПАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до обколупати.
2. у знач. прикм., рідко. Який обсипався, обліз (про будівлю). Дім стояв обколупаний, з побитими шибками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 165).