ОБКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКОЛО́ТИ, колю, колеш, док., перех.
1. Колючи, відділяти щось від поверхні чого-небудь. Під час інтенсивного обледеніння оголошується аврал, і всі моряки виходять обколювати кригу (Радянська Україна, 9.IV 1964, 3); За дві години.. він дістав відповідь, що на допомогу «Білусі», щоб обколоти навколо неї кригу, йде «Малигін» (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 55).
2. перев. док., розм. Наколоти чим-небудь гострим (пальці і т. ін.). Обколоти пальці голкою.