ОБХИ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обхилити;
// обхилено, безос. присудк. сл. З горба, де гіллям шовковиць Обхилено клубний дах, Розказує гучномовець, Що діється по світах (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 150).
ОБХИЛЕНИЙ
Тлумачення слова