ОБХО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обхопити. І справді любо глянути на ставну постать Замфірову.. з міцним станом, тісно обхопленим золотим мережаним «іліком» [поясом] (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 187); Вона обвилась круг його як хмелиночка, зазирала йому в вічі, цілувала його, .. обхоплена непереможним, мало не божевільним бажанням затримати його, не пустити… (Борис Грінченко, II, 1963, 287).
ОБХОПЛЕНИЙ
Тлумачення слова