ОБКАРНАТИ

ОБКАРНАТИ, аю, аєш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обкраяти 1, 2. Відростив [Тиміш] вусики і обкарнав їх так, що вони тільки ворушкою пявочкою красуються під носом (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 141); А щоб не міг він [ворон] більш літать, Взяли та крила обкарпали (Сергій Воскрекасенко, Цілком.., 1947, 105); Буржуазія «хоче» обкарнати класову боротьбу, перекрутити і звузити її поняття, притупити її вістря (Ленін, 23, 1972, 228).