ОБКА́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкапати. На столі — коробка сірників і заяложений, обкапаний воском ліхтар з недогарком свічки (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 21); Повз неї пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв’язані мотузками і обкапані сургучними печатками (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 219).
ОБКАПАНИЙ
Тлумачення слова