ОБІ́ЩАНИЙ, а, е, заст., розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обіщати. От Тибр перед носом у нас; Ся річка Зевсом обіщанаї з берегами нам оддана (Іван Котляревський, I, 1952, 164); Все ж то правда поробила. Наша предківськая сила, 3 давніх-давен завіщана, Награда нам обіщана (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 345).
ОБІЩАНИЙ
Тлумачення слова