ОБІ́РВАНКА, и, жін., розм. Жіночий рід до обірванець. От би тілько принарядити її треба, а то справді така обірванка (Панас Мирний, IV, 1955, 137); — Погано ж ти, видно, служила, коли такою обірванкою йдеш додому (Олесь Донченко, III, 1956, 72).
ОБІРВАНКА
Тлумачення слова