ОБІЛЯТИ, яю, яєш, недок., ОБІЛИТИ, обілю, обілиш, док., перех.
1. Робити білим; вибілювати. Вже й тепла вода з милом їх [рук] не могла обілити (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 396); * Образно. Може, вернеться надія.. В пустку зимовати [зимувати], Хоч всередині обілить Горілую хату (Тарас Шевченко, I, 1963, 256).
2. перен. Знімати з кого-небудь підозру за недобрі вчинки; встановлювати невинність, виправдувати. Характерним для сучасного ревізіонізму є намагання затушкувати непримиренні класові протиріччя між робітничим класом і буржуазією, обілити капіталізм (Літературна газета, 6.V 1958, 1).