ОБІ́ЙСТЯ, я, сер., діал. Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (Іван Франко, VII, 1951, 145); З піддашка густо звисають крижані бурульки, здається, що й вони огороджують обійстя Салогана від стороннього ока (Михайло Стельмах, I, 1962, 89).
ОБІЙСТЯ
Тлумачення слова